 |
| Оксана Борисова |
Оксана Борисова — українська художниця, вона активно працює в галузі художнього текстилю і відома своєю виразною громадянською позицією. Мисткиня бере участь у міжнародних та всеукраїнських виставках, є членом Спілки дизайнерів України та керує кафедрою художнього текстилю у Львівському коледжі декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша.
У 2014 році вона створила роботу «Ідентифікація» як відповідь на російське вторгнення в Україну. Це вишитий графічний малюнок відбитка пальця, де центральна спіраль виконана в жовто-блакитних кольорах, символізуючи суверенітет України.
Після повномасштабного вторгнення Росії 22 лютого 2022 року, Оксана Борисова створила серію соціально значущих арт-проектів, зокрема «ДНК-КОД Свободи» (Produzentengalerie, Відень, квітень 2022 р.), «Нерушима Стіна» (Музей ткацтва та килимарства, Глиняни, лютий 2023 р.), «Ідентифікація війною» (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, серпень 2023 р.), «ДНК-КОД Свободи. Ідентифікація війною» (Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк, травень 2024 р.), «Нерушима Стіна. Ідентифікація війною» (Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької, Львів, серпень 2024 р.).
Зазначені виставки говорять про те, як війна визначає кожного з нас окремо і разом як націю. Це спроба передати емоції, спотворені через страждання, і за допомогою візуальних та аудіальних зображень представити нову реальність свободи, яку ми повинні цінувати, захищати та завойовувати. Участь у волонтерській діяльності дала зрозуміти, що українці - це не жертви, а борці. Ця ідея стала концептуальною основою проектів.
Експозиції виставок складені з текстильних панно, створених цифровим друком, де головним зображенням є символ "Дерева Життя" з українських вишиваних рушників.
Міць української нації полягає у здатності пам'ятати та шанувати наших предків, наше коріння, і у здатності зберігати наші культурні традиції. Фрагмент старовинного сімейного рушника спонукав до переосмислення його образу. Автентична орнаментика українських рушників - це складна система символів, яка передається з покоління в покоління, як ДНК.
Унікальність такого орнаментального коду можна порівняти з унікальністю графічного зображення відбитку пальця. У експозиційних роботах мотиви народного мистецтва поєднані з піксельним зображенням, що символізує боротьбу українського народу за своє право на вільне життя та свободу вибору.
Український народ завжди боровся за свою Свободу та Незалежність чорним потом, червоною кров'ю та білими сльозами, і саме ці кольори переважають у колористичній палітрі.
Дизайн панно створений у формі нарамників (одягу західноєвропейських рицарів), символізуючи монолітну броню українського воїна-рицаря. Це втілення ідеї, що українці в цій війні захищають європейські цінності та є частиною європейської спільноти.
Читайте також: Океан Ельзи випустив новий альбом "Той день"
Виставкові роботи були трансформовані та вийшли за рамки виставкового простору, ставши оберегами для наших захисників. Спеціально для воїнів були створені нарамники, які були освячені у Храмі Священномученика Климентія Шептицького, перетворившись на унікальні обереги, що концентрують енергію захисту від небезпеки та мають силу протистояти злу.
У експозиції одяг представлений як засіб невербального спілкування, як абстрактна форма, що свідчить про драматичні та позитивні переживання.
Проект включає одяг дівчини, яка ховалася від російських окупантів у підвалі Бучі. Вона представлена як музейний експонат, як артефакт, що нагадує, що трагедія повинна залишитися в минулому і не повинна повторюватися.
Образ людини, що пройшла шлях страждань і прагне до світла, громадянина, що ідентифікує себе з Україною, незалежно від національності, уособлено в білій одежі, на яку нанесено відбиток пальця з доменом України.
Виставка супроводжується відеохронікою перших днів війни, яка є нашою пам'яттю та документом, що зафіксував трагічні моменти нашої історії. Музичний супровід створив Павло Крахмальов (гурт "Брати Гадюкіни"), відеоряд змонтував режисер Андрій Урумов, а свій щоденник читає Ксенія Крахмальова.
Ворог намагається знищити нашу культуру та заперечує існування українців як окремої нації. Саме тому сьогодні надзвичайно важливо повертатися до своїх культурних коренів, відновлювати давню енергію наших предків, закодовану в народних традиціях, піснях та епосах, та ідентифікувати себе як частину української нації. Це те, що об'єднує нас та дає ресурси для боротьби. Мотив "Дерева Життя", інстальований у панно, є посланням у майбутнє, яке проголошує світові, що "Дерево Життя" українського народу завжди буде зеленим та квітучим.
Виставки спонукали дискусії серед філософів, художників, психологів та мистецтвознавців.
Читайте також: Співачка Клавдія Петрівна - дівчина із Львівщини
Дописати коментар