Ми двоє молодших лейтенантів йдемо і жартуємо про життя. Я старший, мені 41, він молодший, йому 28. На коридорі випадково зіштовхнулися зі старшим офіцером. Йому 55+. Полковник сканує поглядом обох. Звертається до молодшого:
"Тєбє пострічься надо! А то виглядіш как Павлка Карчягін!"
Юний молодший лейтенант розпливається в посмішці.
Командир бачить, що "падчиньонний" не вїхав в аналогію і запитує: "ти знаєш кто такой Карчягін?"
Молодий офіцер відповідає твердо - "Ні!"
Бо і справді, навіщо прогресивному психологу знати, хто такий цей сучий син. Він в армії лише через повномасштабне вторгнення - доброволець.
Хто в біса вигадав цього персонажа? Герой роману "Как закалялась сталь" відчайдушно боровся за ідеали комунізму, тобто за ліві ідеї, а значить він шкідливий дов..об!
Хм, цікаво з якою метою старший офіцер української армії наводить такі аналогії?
Гаразд. Проїхали. Не знав він хто такий цей Корчагін. Стоїть кліпає очима і запитально дивиться на командира. А цей розбурханий щирим нерозумінням його глибоких сентенцій продовжує: "ну а хотя би кто такой Глеб Жеглов знаєш?!"
"А хто це?" - щиро і з подивом запитує молодший лейтенант?
Командир переводить погляд на мене. Я, в силу "поважного віку", таки знаю, але не подаю жодного знаку, як гравці за столом при грі в покер. Так би мовити, блефую, щоб зірвати "full house" І він буде попереду))
 |
| Роль "мєнта" Жєглова у фільмі "Місце зустрічі змінити не можна" зіграв імперський бард і актор Владімір Висоцкій. |
Полкан в моїх очах не бачить підтримки і звертається до свого водія, який весь час, як блазень стояв поруч і хіхікав. І тут навіть він перестав.
- "Ну что ето такоє!" - полкан хапається за голову і театрально вибігає в коридор.
Ми з товаришем переглянулись. Коли залишились тет-а-тет, запитую: "Ти справді не знаєш, хто це?"
Він каже: "Ні".
Фух, я радісно видихаю. Вже є покоління, яке не те що не знає, але й не зобов'язане знати усіх цих психічно травмованих прототипів героїв совкового періоду.
І хєр там, тАвАріщ командир, ти змусиш їх підстригтись. Вони будуть виглядати, як воїни нової української армії: бородаті, вусаті, патлаті, на приколі і без. Головне, що робота буде робитись і ворог гинути.
А всі командири, які не змінять пріоритетів, не наберуться поваги до підпорядкованого особового складу, не познімають "корони" з голів, - підуть на смітник історії, разом зі своїми орденами.
Історія цілком вигадана, збіг в описі персонажів прошу вважати випадковим.
Служу українському народу!
Дописати коментар